/Files/images/shsz/5.jpeg

Кожна людина прагне бути здоровою, успішною, почуватися в безпеці й досягти вершин у своєму житті. Але на шляху до цього чимало перепон: ті, які не залежать від нашої волі (спадковість, екологічні проблеми, соціальні катаклізми, епідемії), і ті, що ми створюємо собі самі.
Експерти з вивчення стану здоров'я дітей б'ють тривогу. За їхніми оцінками лише одна дитина з десяти приходить до 1-го класу здоровою. Домінантними стали так звані «хвороби цивілізації», викликані емоційними факторами, техногенними проблемами.
Усе міняється –швидко чи повільно. Змінився і погляд на дитину, як найвищу цінність, на головний предмет педагогічної і взагалі людської турботи.
Мережа шкіл сприяння здоров’я Комінтернівського району працює над вирішенням проблеми розвитку здорової особистості.
Існує аксіома, що тільки психологічно здорова особистість може бути здоровою фізично. Психологічно здорова дитина може все здолати, про все мріяти, і мрії її здійсняться. Багатий внутрішній світ кожної дитини потрібно тільки обережно та вміло налаштовувати і спрямовувати у правильне русло.


З метою подальшого розвитку мережі шкіл сприяння здоров’ю в Комінтернівському районі до районної мережі шкіл сприяння здоров'ю залучаються дошкільні навчальні заклади району.

Створення умов у ДНЗ для забезпечення фізичного, психічного та духовного здоров’я дітей
Сучасний етап розвитку нашого суспільства відкриває великі можливості формування гармонійно розвиненої, суспільно активної особистості, яка поєднала б у собі духовне багатство, моральну чистоту і фізичну досконалість.
Педагогічні колективи дошкільних навчальних закладів Комінтернівського району з метою збереження та зміцнення фізичного здоров’я дітей дошкільного віку визначають одним із пріоритетних напрямів діяльності фізкультурно-оздоровчий. Колективи ДНЗ спрямовують свою діяльність на покращення фізкультурно-оздоровчої роботи. Педагоги визначають головною метою виховання у дошкільників бажання систематично займатися фізичними вправами, вести здоровий спосіб життя, навчатися самостійно виконувати рухові дії та ігрові вправи, розвивати основні фізичні якості.
Ураховуючи той факт, що до дошкільного закладу все більше приходить дітей з відхиленнями у стані здоров’я, виникає потреба в постійному плануванні та здійсненні корекційної, індивідуальної роботи з часто хворіючими дітьми, проведенні профілактичних заходів. З цією метою педагоги разом з медичними працівниками використовують дихальні вправи, самомасаж, вправи для релаксації, розвитку дрібних м’язів рук і ніг, гімнастику, фітотерапію.
Рухова активність – запорука здорового способу життя.

У наш час кожній людині відомо, що фізкультура і спорт корисні для здоров'я. Що ж стосується ролі руху для фізичного і психологічного розвитку дитини, то про це наголошується майже в усіх книгах про виховання дітей. Дійсно, неможливо уявити здорову дитину малорухливою. Установлено, що кожен руховий акт здійснюється в просторі і часі, тому дитина, яка активно рухається, отримує можливість набути за певну одиницю часу більшого об'єму інформації, що, як наслідок, сприяє прискореному формуванню її психіки. Таож доведена взаємозалежність рухової активності і розвитку мовлення. Рухова активність збільшує словниковий запас дитячого мовлення, сприяє більш осмисленому розумінню слів, формуванню понять, що покращує психічний розвиток дитини.
Таким чином, можна виділити наступні основні моменти у впливі рухової активності на організм дитини. Це створення енергетичної основи для росту і розвитку та сприятлива стимулююча дія на формування психічних функцій. Такі положення в сукупності забезпечують і оздоровчий ефект фізичних вправ.
Фізичний розвиток дитини проявляється в таких основних властивостях, як сила, швидкість, спритність, гнучкість, витривалість. Кожна із цих властивостей сприяє і зміцненню здоров'я. Суттєвий позитивний вплив на підвищення витривалості, наприклад, мають фізичні навантаження у вигляді повільного бігу та стрибків. Але чи доцільно рекомендувати біг малюкам середнього дошкільного віку? Стверджувальна відповідь на це запитання не залишає сумнівів. Нині доведені як доцільність, так і оздоровча ефективність використання спочатку елементів, а потім і повноцінних, але не дуже тривалих комплексів бігових навантажень у повільному темпі ( швидкість до 7 - 8 км на годину).
Починати такі вправи можна вже на третьому році життя, чергуючи їх з ходьбою, стрибками, дихальною гімнастикою та підкиданням дрібних предметів. Дистанція перших пробіжок не повинна перевищувати 40 - 50 метрів. Звичайно, проводити такі заняття краще в ігровій формі. Важливо підкреслити, що найбільший оздоровчий ефект дають сюжетні ігри з тривалими біговими навантаженнями. Наприклад, хтось із дорослих зображує коня, мотоцикл, катер тощо.

Сторінка для батьків
Важко переоцінити значення для здоров'я дітей таких ігор, як всім відомий «Квач», «Гілка», класики, «Мотузочка». Багато цікавих рухливих ігор проводяться м'ячем, скакалкою та іншими предметами. Важливо, щоб в іграх малюків брали участь дорослі, здатні створити навколо себе атмосферу радості. У цих заняттях навантаження збільшується поступово, але не шляхом подовження дистанції, яку пробігає дошкільник, а шляхом повторення ії 2-3 рази під час одного заняття. На 4 - 5 роках життя можна перейти до більш тривалих пробіжок, спочатку до 80 -100, а потім до 150-200м.
Якщо батьки зацікавлені у зміцненні здоров’я дитини, варто додатково вводити в режим дня біг. Коли це можна робити? Насамперед після повернення з дитячого садка дитині обов'язково треба дати можливість побігати і пострибати. Непогано, якщо це буде проходити у формі веселої гри чи жартівливого змагання з мамою або татом. Циклічні вправи потрібно обов'язково включати в комплекс ранкової зарядки (з 5-ого року життя малюка ), яку краще проводити на свіжому повітрі знову-таки разом із батьками.Зарядка має закінчуватися водними процедурами.
Позитивну оздоровчу дію мають і інші циклічні вправи, насамперед лижні прогулянки. У таких фізичних навантаженнях бере участь велика кількість м'язів.
На відміну від бігу рухові на лижах дітей треба навчати. Необхідно дібрати лижі і палки відповідно до росту дитини. Для малят у віці 3-4 роки довжина лиж може перевищувати їх зріст на 5 - 7 см. Лижні палки мають бути трохи нижчими від плеч. Черевики для лиж потрібно добирати так, щоб можна було без зусиль їх взути на 1 - 2 товстих шерстяних шкарпетки. Потім необхідно показати дитині, як носять лижі, одягають їх на ноги і прибирають їх на місце. Перші заняття на снігу проводяться без палок і починаються з навчання падіння на бік з розведенням рук у сторони. Не можна допускати спроб сісти на лижі, тому що це може призвести до травм.
Перші вправи - це ходіння по прямій з поступовим засвоєнням ковзного кроку, коли лижі не відриваються від лижні. Потім діти мають навчатися буксировці на лижах (малюк тримається за палки, які тягне дорослий ), розвороту на місці та, нарешті, подоланню підйомів «драбинкою» та «ялинкою».
Можна навчити дитину гальмуванню «плугом», коли кінці лиж розсунуті, а носки лиж та коліна зводяться ближче один до одного і лижі ставляться на внутрішні ребра
Слід пам'ятати, що лижне тренування для середніх дошкільнят проводиться при гарній, теплій погоді і не повинне перевищувати 30 хвилин. Одяг не повинен заважати рухам дітей і перегрівати їх.
Наступним видом корисних навантажень, що мають суттєву оздоровчу та загально розвивальну дію, є плавання. Цей вид спорту має ту перевагу, що ним можна займатися в будь - якому віці. Плавальні навантаження зміцнюють м'язи серця, покращують кровообіг; плавання також є ефективним засобом профілактики і навіть лікування порушень осанки і сутулості. Установлено також, що плавання має позитивний вплив на процес росту дітей.
Кращий басейн - відкритий з підігрівом води. Усі вправи проводяться на мілкому місці і тільки в бік берега. Не можна залишати дитину біля води без нагляду ані на хвилину. Краща температура води підчас занять в басейні -близько 27 градусів.
Тривалість занять визначається поведінкою дитини : як тільки з'являється легкий озноб, послаблюється увага, потрібно одразу зробити перерву, тіло малюка розтерти рушником і вдягти на нього теплий одяг. Зазвичай перші заняття не повинні перевищувати 7-8 хвилин, поступово їх можна подовжити до 15 - 20 хвилин.
Навчання плавання складається з кількох етапів. Спочатку корисно провести вправи, що імітують деякі плавальні рухи, на суші. Завданням наступного етапу є освоєння дитиною води та навчання рухам у ній ( ковзання, пірнання, дихання у воді, пересування тощо).
Вид циклічних вправ, який мають освоїти діти середнього дошкільного віку, - це їзда на велосипеді. Малятам 3 -4 років рекомендується пересування на триколісному велосипеді. Цей процес приносить дітям неабияке задоволення, а також зміцнює м'язи кінцівок, розвиває фізичні якості - силу, спритність, витривалість. Діти - велосипедисти стають більш сміливими та наполегливими і отримують безліч позитивних емоцій завдяки своєму триколісному другу.
Отже, заняття спортом з дітьми можуть бути дуже різноманітними, головне - їх послідовність, систематичність та вірна організація.
Коли та як відвести час для фізкультурних занять з малюками?
Що стосується робочих днів, то кілька хвилин на ранкову зарядку і півгодини на вечірні ігри з дитиною може без зусиль знайти навіть найбільш зайнятий батько. Потрібно тільки мати бажання для цього! У вихідні дні і особливо під час відпустки ефективним оздоровчим засобом може і повинен стати туризм - фізичні тренування на лоні природи.
До будь - якого, навіть одноденного, походу потрібно підготуватися всією родиною, причому діти повинні бути активними учасниками цих приготувань - збирати рюкзаки, іграшки, спортивне приладдя, брати участь у виборі маршруту так, щоб він проходив по цікавих місцях (лісом із чистим повітрям та поблизу водоймищ). Дуже важливий правильний вибір взуття для дитини, яке має бути легким, зручним та міцним і не здавлювати ногу дитині. У рюкзаку малюка знаходяться змінний одяг, рушник та інші необхідні предмети. Вага рюкзака для дітей 4-5 років не повинна перевищувати 1 – 1,5 кг.
Перед тим, як вирушати в похід, дитина має бути навчена правильній техніці ходьби. Особливої уваги та обережності потребує ходьба лісом. Малюк повинен навчитися слідкувати за тим, хто йде попереду нього, йти з опущеними руками, дивлячись під ноги та орієнтуючись на місцевості. Діти йдуть одразу за тим, хто крокує в голові колони.
Дистанція проходів для дітей віком 3-4 роки не повинна перевищувати 3,5 - 4 км при швидкості пересування до 3 км на годину. Поступово відстань можна збільшувати до б - 7 км.
Під час походу варто не поспішати, заохочувати дитячу допитливість, розповідати дитині про дерева, квіти, тварин та інших мешканців лісу. Не варто ходити з дітьми мовчки, краще їм щось розказувати або розучувати під час подорожі віршики, співати пісні. Разом з тим, слід намагатися підтримувати ритм пересування, інакше діти швидше стомляться. Першими ознаками стомленості є капризи і плаксивість, тоді краще зупинитися для короткого відпочинку. Зазвичай через 30-40 хвилин після початку ходьби організується перший привал протягом 15-20 хвилин. Після відпочинку діти можуть випити води і погратися. Найбільш популярні ігри з м'ячем, з ходьбою навшпиньках, тримаючись витягнутими руками за протягнути між деревами мотузку, ходіння по колоді з різних боків тощо. Остання гра з дітьми проводиться разом із дорослими.
При хорошій підготовці до походу та правильній його організації малюки не тільки отримають неабияке задоволення, позитивний емоційний настрій, відкриють для себе багато нового та цікавого, пізнаючи світ, але й суттєво зміцнять своє фізичне та психічне здоров'я.

Школа і здоров'я

Здоров'я дитини - це стан її повного фізичного, душевного та соціального благополуччя.

Здоров'я дитини - це стан її повного фізичного, душевного та соціального благополуччя.

Питання збереження та зміцнення здоров'я дитини належать до стратегічних завдань суспільства. Дані свідчать, що протягом навчання збільшуються відхилення у стані здоров'я дітей, зростає кількість хронічних захворювань, погіршуються показники фізіологічного та психічного розвитку дітей і підлітків. Серед неповнолітніх поширені шкідливі звички, тютюнопаління, вживання алкоголю, зростає захворюваність на наркоманію та ВІЛ-інфекцію тощо. Недостатня увага приділяється питанням створення умов для збереження та зміцнення здоров'я дітей під час навчального процесу. Практично організація шкільного середовища не враховує впливу екології довкілля на здоров'я дітей. Окреслені проблеми вимагають від освітян пошуку нових соціальних і педагогічних підходів, які б сприяли збереженню та зміцненню здоров'я дітей, формували у них навички здорового способу життя. Тому пріоритетним завданням столичної світи є виховання дитини в дусі відповідального ставлення до власного здоров'я та здоров'я оточуючих як до найвищої цінності, формування у школярів свідомої мотивації здорового способу життя.

Джерела стресу учнів

Здоров'я дитини, її соціально-психологічна адаптація, норамльне зростання й розвиток багатов чому визначаються середовищем, у якому вона живе.


Для дитини 6-17 років цим середовищем є школа, позаяк вона у ній проводить 70% часу. Не випадково гігієністи, фізіологи, педіатри, педагоги, психологи намагаються виділити весь комплекс чинників, які порушують процеси зростання й розвитку дитини, погіршують її здоров'я.

Нервово-психічне здоров'я дітей

Нервово-психічне здоров'я дітейУ цьому зв'язку варто наголосити на необхідності запобігання нервовій перевтомі як джерелу виникнення неврозів. Адже, на жаль, з явищами перевтоми доводиться зустрічатися і в наймолодшому віці. Значною мірою це буває внаслідок недосипання дітей, зокрема вдень, якщо їх сон нерегулярний чи неспокійний.

Багато складних і відповідальних питань щодо охорони нервово-психічного здоров'я дітей виникає тоді, коли вони йдуть до школи. Цей період у розвитку дитини ставить великі вимоги до її нервової системи, емоційної сфери, оскільки вона починає пристосовуватись до незвичних умов шкільної обстановки, яка викликає докорінну перебудову вже сформованих звичок, побуту життя. При цьому важливу роль відіграють функціональні можливості дитячого організму.

Часто причиною поганої успішності учнів буває так звана шкільна незрілість, яка часом триває три-чотири роки. Та іноді трапляється, що такі фізично незрілі учні не відстають у навчанні від однокласників, бо успішність ними досягається ціною великого нервово-психічного перенапруження. Це дуже небезпечно для організму, який ще функціонально не готовий до регулярних занять у школі.

Боротьба з розумовою перевтомою учнів і порушенням ними режиму дня передбачає високу санітарну і гігієнічну грамотність педагогів і вихователів, які повинні стежити за дотриманням школярами всіх правил гігієни праці і відпочинку, вміло добиватися підвищення уваги і працездатності учнів. Однією з причин розумової перевтоми студентів і розвитку у них емоційно-стресових станів є навчальне перевантаження їх і неправильний режим дня.

Кiлькiсть переглядiв: 6